Модуль реле HW-307 10А 1 канал 5V з індикатором, для автоматизації

Найпростіший спосіб дати мікроконтролеру керувати навантаженням, яке живиться від мережі.

П’ятивольтова версія зручна тим, що живиться від тієї самої шини, що й більшість плат розробки. Один провід на VCC, другий на GND, третій з будь-якого цифрового виходу на IN — і Arduino вже вмикає лампу, насос чи вентилятор. Спрацювання відбувається за низьким рівнем: реле замикається, коли на вході з’являється нуль, а не одиниця. Це варто врахувати в коді й пам’ятати, що під час завантаження мікроконтролера виводи ненадовго опиняються в невизначеному стані, тому реле може коротко клацнути.

Одна річ, про яку часто забувають: котушка реле споживає помітно більше, ніж може віддати вивід мікроконтролера. Живлення модуля треба брати з окремої лінії або зі стабілізатора плати, а не з сигнального піна. Сам вивід лише керує транзистором, який комутує котушку.

Контактна група перемикальна, тобто доступні обидва режими роботи. До клеми NO підключають навантаження, яке має бути вимкненим у спокої, до NC — те, що має працювати постійно й вимикатися за командою. Проріз у платі між силовою й керуючою частинами збільшує шлях витоку струму та повітряний зазор, що знижує ризик перекриття при роботі з мережевою напругою.

Особливості

• живлення 5 В — спільна шина з Arduino, ESP32 і Raspberry Pi;
• перемикальна група: нормально розімкнений і нормально замкнений контакти;
• два світлодіоди показують живлення та стан реле;
• ізоляційний проріз у платі під мережеву напругу;
• гвинтовий клемник під провід навантаження.

Застосування

Автоматичний полив і освітлення на Arduino, керування вентиляцією за датчиком температури, розумний будинок на ESP8266, навчальні стенди й перші проєкти з мережевим навантаженням. Якщо контролер працює на 3.3 вольта або сигнальна лінія довга й проходить поруч із силовою, надійніше взяти модуль HW-803 з оптопарою. Для щитів, де вже є 12 або 24 вольта, є версія на 12 В та версія на 24 В.